виявити
51зробити — зроблю/, зро/биш; мн. зро/блять; док. 1) перех. Виготовити який небудь предмет, якусь річ і т. ін. || Приготувати їжу, виготовити напій. || Створити що небудь. 2) перех. і рідко неперех. Виконати якусь роботу, дію; виявити якусь діяльність;… …
52зуміти — і/ю, і/єш, док., перев. з інфін. Виявити здатність, уміння, виявитися спроможним зробити що небудь; змогти …
53з'являтися — я/юся, я/єшся, недок., з яви/тися, з явлю/ся, з я/вишся, док. 1) Приходити, прибувати куди небудь. || Приходити, прибувати в офіційну установу, до службової особи за викликом, наказом або в якійсь офіційній справі. || Приїжджати, прибувати в який …
54конкурс — у, ч. 1) Змагання, яке дає змогу виявити найбільш гідних із його учасників або найкраще з того, що надіслане на огляд. || Відбір претендентів на заміщення деяких посад. 2) Форма розміщення замовлення на виконання робіт, послуг, поставку продукції …
55наглядати — а/ю, а/єш, недок., нагля/нути, ну, неш і нагля/діти, рідко нагле/діти, джу, диш, док. 1) (док. тільки нагля/нути) неперех., за ким – чим, зі спол. сл. Пильнувати, слідкувати за ким , чим небудь для контролю, забезпечення порядку і т. ін. ||… …
56назирати — I а/ю, а/єш, недок., назирну/ти, ну/, не/ш, док. 1) перев. недок., перех. і неперех., за ким – чим, із спол. що. Уважно, пильно дивлячись, спостерігати за ким , чим небудь, оглядати, розглядати когось, щось. || Поглядати час від часу; позирати.… …
57наплювати — юю/, ює/ш; наказ. сп. наплю/й; док. 1) Зробити один або декілька плювків куди небудь, на щось. 2) перен., розм. Виявити до кого , чого небудь зневагу, презирство, байдужість; не порахуватися з кимось. 3) тільки інфін. Уживається для вираження… …
58невиявлення — я, с. Стан, ситуація, коли щось або когось не виявили чи неможливо виявити …
59невиявлюваний — а, е. Якого не виявляють; якого не можна виявити …
60невиявний — а, е. Якого неможливо виявити …
