вірґати
91ґелґати — дієслово недоконаного виду …
92заґелґати — дієслово доконаного виду …
93вирьґати — ґам, Пн. Див. вірґати …
94напо˫ати — НАПО˫А|ТИ (1*), Ю, ѤТЬ гл. Насыщать. Образн.: потече источни(к) еуа(г)льскыи. напо˫а˫а всю землю нашу. ИларСлЗак XI сп. XIV/XV, 165 …
95осво˫ати — ОСВО˫А|ТИ (2*), Ю, ѤТЬ гл. Иметь в качестве собственности: ѡбьща всѣмъ имѣти ѡдѣни˫а повелѣ. ˫ако коѥмѹждо требѹющѹ || бѹдѣть нераздѣльно. ѡсво˫ающѹ (τοῦ ἰδιοζοντος) ЖФСт к. XII, 81–82; по гл҃аномѹ ѿ ап҃стла ˫ако множьствѹ вѣровавъшимъ бы(с) дш҃а …
96пока˫ати — ПОКА|˫АТИ1 (1*), Ю, ѤТЬ гл. Совершить покаяние (вид церковного наказания): видѣхъ… нѣкоѥго ѿ разбоиникъ. къ мнискому житию пришьдъша. ѥгоже изрѧдныи. iѡ҃ пастухъ врачь повелѣ за •з҃• д҃нии пока˫авшаго приимати. на видѣни(е) токъмо мѣста покоинаго …
97архегоніати — ів, мн. Група рослин, у яких жіночим статевим органом є архегоній …
98археоціати — ів, мн. Морські безхребетні тварини кембрійського періоду, вапняний кістяк яких мав форму кубка або вигнутого рогу …
99ґаламаґати — аю, аєш, недок. 1) зах. Говорити незрозумілою мовою. 2) діал. Верзти дурниці …
100ґеґати — ає, недок. Те саме, що ґеґекати …