доказ

  • 111безпідставний — (позбавлений підстав), безґрунтовний, непідпертий, безпричинний; не(в)мотивований, необґрунтований, неслушний (позбавлений фактів, доказів); неправомірний (який здійснюється без законних підстав); голослівний (перев. про твердження, заяви,… …

    Словник синонімів української мови

  • 112довід — (певне міркування / факт, що наводиться, щоб ствердити істинність чогось), потвердження, свідчення, арґумент, резон; доказ (перев. фактичний, речовий) Пор. підстава I, 1) …

    Словник синонімів української мови

  • 113допевнюватися — допевнятися, допевнитися (повірити в щось на підставі доказів, спостережень, роздумів тощо), переконуватися, переконатися; пересвідчуватися, пересвідчитися (зваживши на факти, урахувавши досвід); у[в]певнятися, у[в]певнюватися, у[в]певнитися,… …

    Словник синонімів української мови

  • 114непереконливий — (який не має в собі таких доказів, щоб переконати кого н. у чомусь); неспроможний (про теорію, концепцію, пояснення тощо нездатний переконати когось у чомусь, примусити повірити в щось); недостатній (про арґументацію, факт тощо якого мало для… …

    Словник синонімів української мови

  • 115алекгацыя — довад, доказ …

    Старабеларускі лексікон

  • 116доводъ — 1. доказ, аргумент; 2. прысяжны павераны, адвакат …

    Старабеларускі лексікон

  • 117знамя — (знаме, знаймя) 1. знак, метка, насечка, кляймо; ˜ знамя бортное уласніцкі знак на борці; 2. участак зямлі, які належыць аднаму гаспадару і мае межавы знак; 3. які н. знак на целе чалавека (сіняк, шрам, радзімка); 4. сімвалічнае адлюстраванне… …

    Старабеларускі лексікон

  • 118знаме — знамя (знаме, знаймя) 1. знак, метка, насечка, кляймо; ˜ знамя бортное уласніцкі знак на борці; 2. участак зямлі, які належыць аднаму гаспадару і мае межавы знак; 3. які н. знак на целе чалавека (сіняк, шрам, радзімка); 4. сімвалічнае… …

    Старабеларускі лексікон

  • 119знаймя — знамя (знаме, знаймя) 1. знак, метка, насечка, кляймо; ˜ знамя бортное уласніцкі знак на борці; 2. участак зямлі, які належыць аднаму гаспадару і мае межавы знак; 3. які н. знак на целе чалавека (сіняк, шрам, радзімка); 4. сімвалічнае… …

    Старабеларускі лексікон

  • 120лице — (лицо) 1. твар, аблічча, выгляд; 2. наяўнасць чаго н.; 3. рэчавы доказ, украдзеная рэч; след злачынцы …

    Старабеларускі лексікон