доказ
51віра — I и, ж. 1) Упевненість у чомусь, у здійсненні чого небудь. || у кого. Впевненість у позитивних якостях кого небудь, у правильності, розумності чиєїсь поведінки. 2) Те саме, що довір я. •• Ві/ри не йме/ться кому не віриться комусь. Жи/ти на ві/ру… …
52довід — воду, ч. Певне міркування або факт, що наводиться як доказ чого небудь …
53доказовий — а, е. Який становить доказ. Доказовий приклад …
54другосортний — а, е. Який належить, відносить до другого сорту; посередній. •• Другосо/ртний аргуме/нт непереконливий доказ, малозначний аргумент …
55заклад — I закл ад у, ч. 1) Умова між сперечальниками, за якою той, хто програв, повинен виконати що небудь; парі. 2) Гроші, річ і т. ін., на які сперечаються і які є предметом виграшу. Битися об заклад. 3) Забезпечення одержуваної позички яким небудь… …
56заперечення — я, с. 1) Дія за знач. заперечити. 2) Заява про незгоду з ким , чим небудь, доказ проти чогось. || Спростування чого небудь. •• Запере/чення про/ти по/зову аргументовані докази, що спростовують пред явлений позов. 3) Невизнання існування, значення …
57заперечувати — ую, уєш, недок., запере/чити, чу, чиш, док. 1) перех. і неперех. Не погоджуватися з ким , чим небудь у чомусь, висловлювати протилежну думку або доказ проти чогось. || Виражати незгоду з чим небудь рухом, поглядом і т. ін. || Спростовувати що… …
58запорука — и, ж. 1) Запевнення, гарантія в чому небудь; порука. || Доказ, свідчення чого небудь. 2) Джерело, основа, які забезпечують що небудь …
59знак — ч. 1) род. а.Предмет, позначка, зображення і т. ін., які вказують на що небудь, підтверджують, означають щось; сигнал. || Клеймо, мітка. •• Доро/жній знак технічний засіб регулювання, що містить символи чи написи, призначений для інформування… …
60концепція — ї, ж. 1) Система доказів певного положення, система поглядів на те чи інше явище; спосіб розуміння, тлумачення якихось явищ. 2) Ідейний задум твору …
