доказ
61матеріал — у, ч. 1) Те, з чого що небудь виготовляють, виробляють, будують тощо; сировина. || у спол. з означ. Те, що призначене для того, на що вказує зміст означення. Абразивні матеріали. Садивний матеріал. •• Будіве/льні матеріа/ли природні та штучні… …
62мотивація — ї, ж. 1) Сукупність мотивів, доказів для обґрунтування чогось; мотивування. 2) Доведення необхідності скоєння певних вчинків. 3) Заохочення учнів до вивчення певного предмета, дисципліни, пояснення необхідності навчання у школі …
63недоказовий — а, е. 1) Який не містить доказів; непереконливий. 2) Якого важко або неможливо довести, обґрунтувати …
64необґрунтований — а, е. Позбавлений достатньої кількості фактів, доказів; бездоказовий …
65непереконливий — а, е. Який не містить доказів, не переконує кого небудь у чомусь; недоказовий …
66непереконливість — вості, ж. Абстр. ім. до непереконливий. Непереконливість доказів …
67обґрунтування — я, с. 1) Дія за знач. обґрунтувати. 2) Сукупність доказів, фактів, аргументів для переконання в чому небудь, на потвердження чогось …
68переконуватися — уюся, уєшся, недок., перекона/тися, а/юся, а/єшся, док., у чому, із спол. що, як, також без додатка. 1) Доходити до якогось висновку, думки, рішення, віри у що небудь на основі якихось доказів, спостережень, роздумів. || Упевнятися в чому небудь …
69переслідування — я, с. 1) Дія за знач. переслідувати. •• Го/нка з переслі/дуванням вид спортивних велосипедних змагань. Ка/рне переслі/дування сукупність указаних у законі дій (збирання доказів, проведення допитів, обшуків і т. ін.) для розкриття злочинів і… …
70показник — а, ч. 1) Свідчення, доказ, ознака чого небудь. 2) перев. мн. Наочні дані про результати якоїсь роботи, якогось процесу; дані про досягнення в чому небудь. || Дані, які свідчать про кількість чого небудь. Показник токсичності води. 3) Явище або… …