менш
51послабішати — і посла/бшати, аю, аєш, док. 1) Стати, зробитися слабшим. 2) Зменшити силу, ступінь вияву; стати менш відчутним. 3) Стати менш пружним, натягнутим, тугим і т. ін …
52послаблений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до послабити. || посла/блено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який послабився, став менш натягнутим, тугим і т. ін. 3) у знач. прикм. Який утратив попередню силу вияву, став менш відчутним, виразним,… …
53послаблювати — юю, юєш і рідко послабля/ти, я/ю, я/єш, недок., посла/бити, блю, биш; мн. посла/блять; док., перех. 1) Зменшувати силу, могутність чого небудь, робити слабшим (у військовому, політичному, організаційному і т. ін. аспектах). 2) Зменшувати силу,… …
54применшувати — ую, уєш, недок., приме/ншити, шу, шиш, док., перех. 1) Видавати меншою, ніж є насправді, кількість чого небудь, занижувати які небудь дані. || Створювати чим небудь враження меншого, ніж є насправді (про розміри, об єм чого небудь). 2) Видавати… …
55розріджувати — ую, уєш, недок., розріди/ти, ріджу/, рі/ди/ш, док., перех. 1) Створюючи проміжки, прогалини, робити рідким, менш густим. 2) Робити рідким або менш насиченим …
56розріджуватися — ується, недок., розріди/тися, рі/диться, док. 1) Ставати рідким, менш густим, щільним. || Ставати нечисленним. 2) Ставати рідким або менш насиченим. 3) тільки недок. Пас. до розріджувати …
57стишувати — ую, уєш і рідко стиша/ти, а/ю, а/єш, недок., сти/шити, шу, шиш, док., перех. 1) Робити тихішим, не дуже чутним, приглушувати (звук, шум і т. ін.). Стишувати голос. 2) Робити повільнішим, менш швидким; уповільнювати. || Змушувати рухатися… …
58стишуватися — уюся, уєшся і рідко стиша/тися, а/юся, а/єшся, недок., сти/шитися, шуся, шишся, док. 1) Ставати тихішим, не дуже чутним (про звук, шум і т. ін.); затихати. 2) Припиняти розмову, спів, крик і т. ін.; замовкати. || Переставати видавати або… …
59стьмарити — рю, риш, док., перех. 1) Зробити що небудь темним, невидимим або менш помітним, менш виразним; затьмарити. 2) перен. Зробити сумним, похмурим, зажуреним; засмутити …
60ценоз — у, ч. Історично складена сукупність рослин і тварин, що населяють територію з більш менш однаковими умовами існування. •• Мікро/бний цено/з сукупність мікроорганізмів, які існують на території з більш менш однорідними умовами (напр., у… …
