хиба
91гріх — а/, ч. 1) рел. Порушення релігійно моральних догм, настанов і т. ін. 2) Поганий, непорядний вчинок; якась хиба, помилка, недогляд. 3) у знач. присудк. сл. Непорядно, недобре; недозволено. Брати гріх на душу. •• Споку/тувати гріхи/ визнати свою… …
92дефект — у, ч. Вада, недолік, хиба, пошкодження …
93негатив — а, ч. 1) фот. Зображення на світлочутливій плівці чи пластинці, в якому світлі місця знімка виходять темними, а темні – світлими. || Плівка чи пластинка з таким зображенням. 2) зах. Вада, хиба …
94недотягнення — я, с., зах. Недолік, хиба, помилка …
95огріх — у, ч. 1) Пропущене або погано оброблене місце під час оранки, сівби і т. ін. 2) перен. Недолік, хиба, помилка …
96прогалина — и, ж. 1) Проміжок між чим небудь. 2) Просторе, вільне від дерев, хлібів, іншої рослинності місце на узліссі, серед лісу, в саду, в полі і т. ін.; велика галява. || Голе, позбавлене льодового покриву місце на поверхні води. 3) перен. Упущення,… …
97хибувати — I у/ю, у/єш, недок. 1) на що, чим, у чому.Мати хиби (див. хиба 1), 2)), недоліки в чомусь, бути слабким через що небудь. 2) тільки 3 ос., кому що, діал. Боліти. II у/ю, у/єш, недок., хибну/ти, не/, док …
98хибч — і, ж., діал. Хиба, вада …
99Помилки та норми — Помилковий слововжиток // Нормативний слововжиток // Примітка біля 400 творів у новому виді // близько (або майже) 400 творів у новому вигляді // 1. Сучасні довідкові джерела з культури укр. слова фіксують використання прийменника біля на… …
Термінологічний довідник для богословів та редакторів богословських текстів